Урок
10 клас
Тема: Психологічна
глибина та суперечливий образ Анни Кареніної
у романі Льва Толстого
Мета: охарактеризувати образ головної героїні роману
Льва Толстого «Анна Кареніна» в його
психологічній глибині, формувати
навички дослідження художнього твору, аналізу літературного героя; розвивати читацьку
компетентність та естетичний смак; виховувати
людяність,толерантність
у
ставленні до оточуючих.
Очікувані
результати: учні
вміють виділяти ключові епізоди роману, характеризувати образи головних героїв
твору в їхній психологічній глибині (особливо Анни Кареніної), доводять
загальнолюдське значення роману, висловлюють особисте ставлення до проблем, що
піднімаються в творі.
Тип
уроку: урок-дослідження
Методи: дискусія, бесіда, робота з книгою.
Обладнання: портрети Льва
Толстого, ілюстрації до роману, підручники, м’ячик для пінг-понга, портрети актрис – виконавець ролі Анни Кареніної, презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності
Учитель.
Нехай мені доля вготовила муки.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки,
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолена плаче,
Карає і мучить нестерпним життям,
Я – все-таки сильна, я щось таки значу,
Я світ цей дивую красивим дитям.
Накотяться біди – повинна здолати,
Підкотиться туга- повинна змовчать
Немеркнуче світло: я – жінка, я – мати,
Запалена Богом остання свіча.
І хто мене кине – покинутий буде.
Хто словом осудить – осудиться сам.
Земна і небесна – такою прибуду!
Такою достанусь грядущим вікам.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки,
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолена плаче,
Карає і мучить нестерпним життям,
Я – все-таки сильна, я щось таки значу,
Я світ цей дивую красивим дитям.
Накотяться біди – повинна здолати,
Підкотиться туга- повинна змовчать
Немеркнуче світло: я – жінка, я – мати,
Запалена Богом остання свіча.
І хто мене кине – покинутий буде.
Хто словом осудить – осудиться сам.
Земна і небесна – такою прибуду!
Такою достанусь грядущим вікам.
Ганна Чубач
Учитель. Я дозволила собі розпочати сьогоднішній урок словами
відомої української поетеси Ганни Чубач. Ці поетичні рядки, на мій погляд, є
гімном жінці: жінці-матері, жінці-дружині, жінці-коханій.
Саме про всі ці жіночі іпостасі,
які розкриються перед нами через образ
головної героїні роману «Анна Кареніна»,
і йтиме мова на уроці.