Тема: Антиклерикалні та антимонархічні мотиви повісті «Простак». Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і гуронця

Мета: розкрити антимонархічні та антиклерикальні мотиви повісті «Простак» на прикладі трагічної долі мадемуазель де Сент-Ів і Простака; розвивати навички аналізу прозового твору і конкретних образів, логічного мислення, зв’язного мовлення; формувати читацьку компетентність та естетичні смаки; виховувати у школярів високі моральні  ідеали, толерантне ставлення до інших.

Обладнання: мультимедійна презентація, схема-цеглинки, фрагменти відеофільму «Простак»

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань та формування на їх основі умінь і навичок

Форма уроку: урок-парабола

Епіграф:   Кохання – найсильніше з усіх пристрастей,

тому що воно  одночасно  володіє головою,

серцем і тілом.  Вольтер

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

1.       " ПИШАЮСЬ ТИМ ,ЩО Я ЛЮДИНА..."

Пишаюсь тим, що я людина, Що маю розум, почуття, Що неповторна і єдина, І маю право на життя! Прожити хочу я життя в любові, Бо це вона нам душі окриляє, І робить нас людьми, і в кожнім слові На вірний шлях заблудлі душі направляє.

2.      Учитель. Я впевнена, що ці поетичні рядки Галини Несмашної розкривають природнє й безпосереднє ставлення юного Гуронця до світу, до кохання. Адже у повісті «Простак» Вольтер послідовно розвиває ідею Просвітництва — ідею «природної» людини, і зіставляє її з цивілізованим світом. Як сам автор вирішує конфлікт природної й цивілізованої людини, як висміює з сльозами на очах ту саму «славетну» цивілізацію, прихильником якої він був, чи облагороджує кохання,  чи веде до загибелі, сьогодні про все це ми спробуємо дізнатися на  уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.      Робота зі схемою

Вольтер і Ж.-Ж.Руссо

Полеміка з приводу теорії про природну людину

«Коли читаєш ваш твір,                                                       20 років                                 «Простак»

 так і хочеться стати на чотири лапи»

                                                                                         Вольтер «Роздуми про науку й мистецтво»

2.      Асоціативна розминка

Слова-асоціації: Канада, розум, медальйон, Англія, Хрещена мати, діамантові сережки, хвороба, монастир, Бастилія, лейтенант, Біблія, хрещення.

IV. Робота над темою уроку

1.      Повідомлення теми та мети уроку

2.      Словникова робота

Клерикальні мотиви – це мотиви, які пов’язані з християнською вірою та церквою.

Монархія – це форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.

Завдання: визначити поняття «Антиклерикальний» та «антимонархічний»

Антимонархічні мотиви – це мотиви, які зображують вади монархічного суспільства та політики самодержця., їх аморальні закони, звичаї й традиції.

Антиклерикальні мотиви – це мотиви, які розкривають вади релігійного фанатизму, бездуховності та християнської аморальності священнослужителів.

3.      Складання цеглинок «Доля м-ль де Сент-Ів та Гуронця»

-          Знайомство з м-ль де Сент-Ів – етикет за столом- ставлення до мови;

-          Хрещена мати – знайомство з Біблією – сповідь – хрещення;

-          Намір одружитися – з хрещеною не одружуються – звернення до Папи;

-          М-ль де Сент-Ів – у монастирі – «темнота» провінціалів;

-          Простак і гугеноти – король втратив людей, які змушені оселитися у Англії;

-          Простак у Версалі – бюрократизм – Бастилія, Гордон;

-          М-ль де Сент-Ів рятує Простака – звичаї при дворі: повії – жінки, чоловіки-сутенери – бесіда з отцем Тут-і-Там;

-          Смерть м-ль де Сент-Ів – подарунок від Лувуа

4.      Робота біля дошки. Визначити, які з «цеглинок» відповідають антиклерикальним і антимонархічним мотивам. Заповнення таблиці

Антимонархічні мотиви	Антиклерикальні мотиви
Засудження короля стосовно релігійної нетерпимості (ставлення до гугенотів)	Читання Біблії та його буквальне розуміння «…тут роблять безліч речей, яких немає у вашій книзі, й не роблять нічого, про що там сказано.»
Висміювання бюрократизму при дворі	Висміювання неосвіченості священників (Нове ім’я – Геркулес)
Засудження політики короля  щодо вільнодумства у Франції (як результат - Бастилія)	Сатира на християнські правила, придумані самими священниками (Не можна одружуватися з Хрещеною (про це у Біблії ні слова, звернення до Папи)
Засудження вільних настроїв при дворі	Висміювання гнучкості у поглядах християнської моралі священників
Засудження політичної проституції й продажності	Засудження релігійного фанатизму

5.      Павутинка взаємовпливу. Визначення + і – цього впливу.

Провінціали з нижньої Британі                       Французькі священнослужителі

Французькі буржуа                           Простак і М-ль де Сент-Ів                              Гордон

  Керкабони                         Гугеноти

-          Чи вплинула цивілізація на Простака? Яким чином?

-          Позитивний чи негативний виявився цей вплив?

-          Як ви прокоментуєте те, що Гурон прийняв подарунок від Лувуа?

6.      Робота в малих групах. Метод «Якби…»

-          Якби  Гурон не охрестився, то …

-          Якби  Абукаба була жива, то…

-          Якби Гордон потрапив до самого короля, то б …

-          Якби м-ль де Сент-Ів не померла, то б …

-          Якби Гурон не закохався, то б …

-          Якби Простак не був гронцем, то б…

7.      «Мікрофон» :

У протистоянні поглядів Ж.-Ж. Руссо з Дені Дідро Вольтер підтримує останнього, тобто стає на бік цивілізованої людини, а відтак – розумної.

Якби Вольтер жив у ХХІ столітті, коли цивілізація знаходиться на меже фантастики (пригадаймо бездротові та безкнопкові  телефони, комп’ютери, ай фони, ай пади, подорожі в космос і т.д.), а система цінностей дуже змінилася не в кращу сторону (і блага цивілізації тут зіграли не останню роль), то  чи змінив би письменник свою точку зору?

V.  Д.З. Міні-твір «Доля м-ль де Сент-Ів та Гурона у наші дні»

VІ. Мотивація навчальної діяльності.               Узагальнення вивченого на уроці

            Вольтер, вступивши в дискусію із Ж.-Ж. Руссо, намагався переконати читачів, що цивілізація – це не так вже й погано, адже це, перш за все, добробут й комфорт, який створений людським розумом. А ми вже знаємо, що Розум – це основа епохи Просвітництва. Але разом з тим слід відмітити, що автор змальовує вади тогочасного суспільства, породжені тією самою цивілізацією.  Виходить, що Вольтер сам собі суперечить? А може він хоче сказати своїм нащадкам, що цивілізація тут ні до чого: бути чесним, відповідальним, милосердним, дотримуватися всіх біблійних заповітів – справа кожної людини. (фільм)

Нам всім потрібно вірити й любити,

Нідіятись і думати про те,

Що треба нам своє життя прожити

З любов"ю в серці,з вірою в святе.

Без цього нам на світі не прожити,

Бо лиш добро тримає білий світ,

Нам  треба ближнього,  немов себе, любити,

Тоді не буде ні війни, ні бід.

Усі ми люди, й гордо це звучить,

Нас всіх єднає віра у життя,

Ми мріємо, щоб краще стало жить,

І щоб настало світле майбуття.

Та щоб не сталось - пам"ятай, що ти - людина!

Що маєш розум і найкращі почуття,

Що неповторна ти - єдина,

Що маєш горде право на життя!

VІІ. Оцінювання роботи учнів